Вітаю Вас, Гість

Досвід роботи над педагогічною проблемою:

"Використання новітніх технологій на уроках інформатики"

"Дитина-центр Всесвіту, все обертається навколо неї і задля неї."      В.О.Сухомлинський

Ці  слова я приймаю як своє педагогічне кредо , оскільки успіх інноваційних реформ, у першу чергу, залежить від учителя, його творчого потенціалу, готовності до самоосвіти, гнучкого соціально-педагогічного мислення.

З власного педагогічного досвіду , та спілкування з колегами, я помічаю тенденцію зниження у дітей бажання вчитися. Причин цьому багато. Що ж робити? Навчати, приділивши особливу увагу зацікавленості учнів, їх настроям, результатам кожного уроку. Досвід показує, що не слід покладатися лише на зміст матеріалу, який вивчається. Якщо учні не залучені до активної діяльності, то будь-який змістовий матеріал викликатиме в них споглядальний інтерес до предмета.

     Випускник сучасної школи, який житиме і працюватиме в новому тисячолітті, має володіти певними якостями: компетентна особистість, здатна діяти осмислено, творчо, орієнтуючись у постійно змінному навколишньому світі. А виконання цих завдань довірено учителю.

Актуальність теми

             Сьогодення ставить перед учителем завдання розкрити творчий потенціал кожного учня та навчити його  здобувати знання самостійно. Не секрет, що не всі учні горять бажанням навчатися. Чому? Причини бувають різні. Завдання вчителя хімії - використовуючи весь свій запас знань, умінь, життєвий досвід, прищеплювати учням любов до свого предмета.

Використовувати новітні технології необхідно не на окремому уроці, а впроваджувати поступово та системно. Вибір і професійна реалізація конкретних педагогічних технологій - результат пошуку оригінальних нестандартних  способів розв’язання  методичних проблем.

Сучасний навчально-виховний процес не можна уявити без постійного вдосконалення та пошуку нових, більш ефективних технологій , що допоможуть розвивати творчі здібності учнів. Головне завдання сучасного педагога-вдосконалення  , уведення у традиційний навчальний процес різноманітних розвивальних занять, орієнтованих на розвиток особистісно-мотиваційної  й аналітичної сфер дитини, її пам’яті, уваги та деяких інших психологічних функцій.

    Кожна людина віддає перевагу власному способу навчання, використовуючи який засвоює  інформацію краще, повною мірою, і при цьому відчуває себе комфортно.  При такому  процесі  навчання і пізнання є найбільш плідний  . Якщо ж вимушено засвоювати інформацію процес навчання утруднюється й викликає  відразу.

 Для того ,щоб  інформація засвоювалась краще , необхідно, використовувати логіку й позитивні емоції:

  •  проілюструвати матеріал як символами , так і образами;
  •  озвучувати матеріал як словами, так і звуками;
  •  задіяти  почуття і пальці рук учнів: дати їм можливість конспектувати, робити записи,схеми, малюнки;
  •  задіяти м’язи: дати можливість рухатися,

         У процесі навчання учні, звикаючи до виконання стандартних завдань, спрямованих на закріплення базових навичок,позбавлені можливості діяти самостійно, ефективно використовувати й розвивати власний інтелектуальний потенціал. У разі здійснення такого підходу до навчання програмований матеріал засвоюється не настільки якісно, як має бути. Тому необхідною умовою системи навчання є ситуація, коли дитина стає активним учасником процесу набуття нових знань, а вчитель - організатором його пізнавальної діяльності.

  Самостійно знайдена відповідь – це маленька перемога  дитини в пізнанні складного світу природи, що надає впевненості у своїх можливостях, створює позитивні емоції, усуває неусвідомлений опір процесу навчання. Водночас учень самостверджується як особистість. Так формується інтерес не просто до предмета , а до самого процесу пізнання-пізнавальний інтерес.  «Дайте дитині переживати щасливу хвилину – і успіх вам гарантовано»  говорив великий педагог О.Сухомлинський.

Цілі , яких можна досягти :

1.     Формуються навички  самоосвітньої діяльності, вміння самостійно отримувати знання, шукати та використовувати необхідну інформацію для розв’язання навчальних завдань та життєвих ситуацій, самостійно контролювати та корегувати власну діяльність.

2.     Розвиваються творчі здібності учнів, уміння творчо  та критично мислити, інтерпретації, дискусії. Уміння аналізувати, моделювати , прогнозувати, уміння бачити труднощі й шукати способи їх подолання.

3.     Зростає зацікавленість дітей навчальним предметом, підвищується інтерес до навчання, формується потреба у самовдосконаленні.

4.     Діти стають комунікабельними, контактними, самостійно працюють над розвитком власного інтелекту, культурного й морального рівня.

 Активізація пізнавальної діяльності учнів дозволяє розв’язати гострі протиріччя педагогічної практики:

  •  Між потребою суспільства в освіченій, розвиненій особистості та зменшення інтересу учнів до освіти,знань;
  •  Між необхідністю формування усвідомлених дієвих знань учнів і переважанням вербальних методів навчання;
  •  Між масовим характером навчання й індивідуальним способом засвоєння знань;
  •  Між необхідністю весь час збільшувати обсяги інформації, та можливостями дитячого організму до її засвоєння.

 Тому перед учителем постають такі завдання:

  •   Навчити дітей організовувати свою діяльність;
  •   Прививати інтерес до навчання;
  •   Формувати навички самоосвітньої діяльності;
  •   Спонукати до розкриття особистісного творчого потенціалу, самореалізації, наукової та дослідницької діяльності.

Для розв’язання цих завдань необхідно дотримуватись наступних принципів : добровільність навчання(діти повинні йти на урок охоче, почувати себе комфортно, не боятися). Учитель повинен створити  на уроці сприятливий мікроклімат та мотивацію до навчання , створити ситуацію успіху , надати приховану допомогу. З першого моменту заняття вчитель, створюючи позитивний емоційний фон, спонукає до роздумів. Стимулювання гарного настрою сприяє підвищенню творчої віддачі та позитивно впливає на процес рішення життєвих проблем. «У тебе все вийде», «Це просто, ось поглянь», «Ти це добре зробив», «Можливо ти правий» та інше. 

 Методи навчання реалізуються в різних формах і за допомогою різних засобів навчання, проте є взаємопов’язаними та  виконують важливі функції процесу навчання : мотиваційну , організуючу, повчальну, розвивальну і виховну. Універсальних методів не існує, кожен у рок в кожному конкретному класі  потребує індивідуального підбору методів, форм та засобів навчання.Структура будь якого уроку має підпорядковуватися основній меті-розвитку інтелектуальної активності школярів. На своїх уроках я домагаюсь цього використовуючи епіграфи та девізи  уроків .

         Наш мозок подібний до комп’ютера , а ми його користувачі. Щоб комп’ютер працював його необхідно увімкнути. Так само необхідно «ввімкнути» і мозок учня. Коли навчання пасивне, мозок учня майже не вмикається. Щоб домогтися найкращих результатів, потрібно залучати до роботи всі внутрішні можливості дитини. Забезпечення повної зайнятості учнів на уроці, якої можна досягти застосуванням різноманітних способів навчання. Установлено,що ефективність засвоєння безпосередньо залежить від ступеня активізації учнів і залучення їх до процесу навчання. Застосування  різноманітних методик , робить процес навчання творчим, забезпечує зацікавленість учнів, допомагає  розумінню та засвоєнню матеріалу.

Для того, щоб кожний учень міг розвивати свої творчі здібності, необхідне керівництво з боку учителя. Для цього на кожному уроці необхідно не просто оголошувати цілі і  завдання уроку. А намагатися їх вирішувати разом з учнями, давати їм можливість працювати творчо та самостійно. Задача уроку не повинна зводитись до виконання якомога більшої кількості завдань, а розвивати уміння, навички, творчість. Проблемне навчання є дуже ефективним. Створюючи проблемні ситуації, ми домагаємося того, що саме незнання набуває активної форми, стимулює пізнавальну навчальну діяльність.

Учням потрібні навички розмірковування, розуміння сутності речей, осмислення , пошуку та пояснення інформації. Для формування цих життєво необхідних  якостей  я використовую на уроках різні інтерактивні вправи , навчальні  ігри, кросворди, загадки, відео фрагменти , схеми, ребуси та шифрограми . Такі  методичні прийоми  будуть доцільними  на всіх  етапах уроку: актуалізації  та вивчення нового матеріалу, повторення , узагальнення і систематизації знань.

 Складання сінквейну (сенкан) або акровіршу один з інноваційних прийомів, що сприяє розвитку критичного мислення . Цей прийом я часто використовую як завдання  для стислого узагальнення знань учнів , розуміння і запам’ятовування термінів та понять. Це  дає можливість розкрити  творчі здібності дітей , перевірити рівень розуміння ними інформаційних  процесів, уміння аналізувати та узагальнювати набуті знання  , підсумовувати інформацію.

Налаштувати дітей на вивчення нового матеріалу краще почати зі здивування. Коли процес навчання починається з подиву, пошуку шляхів вирішення проблеми . Не здивуєш не навчиш .Іноді на уроках я використовую уривки з мультфільмів в яких сюжетом є  нібито знайома інформація , але вона містить прихований підтекст  або проблемне питання, приклад процесу який можна обговорити. Даний засіб є і достатньо наочним , допомагає вирішувати  практичні проблеми. Також можна використати уривки з казок, віршів, історичних фактів.  Дану форму роботи можна використати для індивідуальних творчих завдань учням знайти цитати, уривки з творів або навіть написати казку, вірш, скласти задачу.

  Літературні твори  та цитати на уроках  сприяють активізації процесу, допомагають формувати естетичну культуру, розвивають образне мислення, уміння аналізувати  явища, допомагають знайти та зрозуміти звязок з повсякденним життям .

Найбільшого пізнавального навантаження учні отримують під час вивчення нового матеріалу. Л.М.Толстой говорив, що лише ті знання є істинними, які одержані самостійно, і це дійсно так, тому  необхідно приділяти особливу увагу самостійним завданням. Одним із видів  самостійної роботи  є робота з підручником, мета й завдання якої в дидактиці визначено чітко: цей вид роботи необхідний, оскільки він сприяє розвитку вміння працювати з книгою, виокремлювати головне. Знання, одержані в результаті такої роботи, зазвичай  є дуже міцними. У своїй практиці я використовую наступні форми з підручником:

1.Пошук відповідей на питання (диференційовані) я пропоную дітям  користуючись навчальним матеріалом підручника  знайти інформацію про обєкти та порівняти їх,  зробити аналіз характеристик визначити їх переваги та недоліки, скласти та заповнити таблицю .

2. Пропоную дітям скласти запитання товаришу на основі опрацьованого матеріалу, або відповісти на запитання .

3.Пропоную дітям скласти опорний конспект, або кросворд з використанням певних термінів поданих у підручнику.

4.Знайди відповідь. Учням ставиться проблемне запитання , відповідь на яке вони можуть знайти в тексті .Стимулювати активність можна додатковими балами за швидкість та правильність відповіді.

   Дуже актуальною у наш час є групова робота. Під час якої учні вчать один одного, обмінюються думками,вчаться слухати і прислухатися. У атмосфері співробітництва, інколи виникають дуже суперечливі думки, але кожну думку поважають усі, навіть ті, хто з нею не згоден. Уміння співпрацювати виникає поступово. Це має стати однією зі стратегічних цілей учителя.

         Що може бути краще для становлення особистості , ніж відчуття успіху й особистої значущості  у процесі своєї праці? Саме для цього доцільним є використання проектних технологій навчання.    Орієнтований на самостійну діяльність учнів(індивідуальну, парну, групову) у відведений  для неї час (від кількох хвилин до кількох тижнів). Проектні технології передбачають вирішення певної проблеми шляхом дослідницької та практичної діяльності. Я пропоную дітям виконувати такі навчальні проекти «  Історя розвитку обчислювальної техніки » , « Розвиток сучасних ІТ технологій », «Інтернет - шкода і користь», «Віруси- біологічні організми та компютерні програми», «Компютер майбутнього- який він?» , "Захист інформації"та ін..

   Під час виконання проектів у дітей формується пізнавальний інтерес, уміння  шукати та опрацьовувати необхідну інформацію,  та найголовнішим є практичний аспект проектів. Оскільки саме виконання дослідів, уміння їх  планувати та аналізувати є головним чинником формування досвіду, розуміння практичності предмету. Для захисту та презентації своїх проектів діти розробляють мультимедійні презентації,а інколи навіть власні відеоролики ,  що сприяє розвитку уміння знайти потрібну інформацію та практично використати її, тим самим мультимедійний супровід уроку робить його більш ілюстративним та сприяє зацікавленню дітей вивченим предметом, моделюється ситуація успіху «Я це зробив сам», «Я пишаюсь своїм результатом» . 

      Для апробації сучасних видів прикладного програмного забезпечення  неоцінною допомогою є використання на уроках  меренжевих та хмарних технологій , інколи вони стають неоцінною дидактичною складовою уроку , дають можливість впроваджувати дистанційні технології та мають широкі можливості диференціації навчання.

 На уроках інформатики особливо цінним є набуття  досвідуроботи з сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями це різні види прикладних та офісних програм, знання яких вкрай необхідне для існування в сучасному інформатизованому суспільстві , та сприяють  невимушеній зацікавленості предметом вивчення. Якщо раніше навчання ставило за мету здобути певну кількість знань, умінь, навичок, то зараз це не головне. Адже з кожним роком об’єм інформації в кожній галузі науки подвоюється. Тобто людина не в змозі мати повний об’єм знань з того чи іншого предмета.«Гарним учителем може бути не той , хто дає конкретні знання, а той, хто навчає, як здобувати знання самостійно», - зазначав ще в давні часи Аристотель. Дійсно, навчити дитину самостійно здобувати знання й застосовувати їх  у різноманітній діяльності - це першочергове завдання вчителя.